Ви дивитесь футбольний матч, а роботизована машина підносить вам пиво. Або ж ви втомились, збираєтесь відпочити, і робот подає вам ковдру з шафи. Дивно, чи не так? Але вже зовсім скоро такий стан речей стане звичним для нас у повсякденному житті.
За прогнозами вчених через два десятки років роботи будуть виконувати 50% сільськогосподарських робіт, в кожному домі буде помічник-робот, а в лікарнях – роботи-медики.
Однак існує ряд проблем, які стосуються взаємодії робота та людини. Аби їх вирішити, роботів слід навчити ще багатьом речам, які природньо властиві людині. Серед них ми виокремили 4 вміння, яких бракує робомашині у спілкуванні з homo sapiens.
- Здатність відчувати
Взаємодія між людьми відбувається легко та просто. Ми відчуваємо, коли потрібна допомога, або розуміємо, що потрібно зробити інколи навіть без слів. З роботами ситуація зовсім інша. Машини не вміють відчувати та здогадуватися, коли та яким чином краще виконати дію. Наприклад, ви хочете, щоб робот подав якусь річ, для цього потрібно вказати на неї і тоді він виконає цю вказівку. Сьогодні робот – це лише машина, яка виконує наперед задану функцію і не володіє жодними сенсорними системами.
- Адаптація до обставин
Роботи не вміють передбачати. На противагу людині, виконуючи задану функцію, машина не розуміє її наслідків і не може наперед окреслити можливі супутні обставини дії. Для прикладу розглянемо відомі всім безпілотні авто. Такий автомобіль відзначається високою безпечністю, виконує велику кількість заданих функцій стосовно безпеки руху та дорожніх правил. Однак, сідаючи за руль такої автівки, людині потрібно задавати точні параметри шляху: з якою швидкістю їхати, яку дистанцію тримати стосовно інших машин та інше. Робоавто самостійно не спроможне осмислити, проаналізувати та задати конкретні показники руху.
Але науковці працюють над вирішенням такої вади безпілотників. Передбачається, що у майбутньому такі авто зможуть адаптуватися до людини, стануть функціональними та ще більш незалежними. Як? Дізнаємось у майбутньому.
- Розширення функцій
Одна з проблем робота на шляху «олюднення» – обмежена система заданих функцій. Розробники поки що в змозі моделювати поведінку робота лише частково, обмежуючи його лише декількома функціями. Людина ще не винайшла способу задати робомоделі безлімітну кількість фізичних можливостей. Якщо ми програмуємо робота-пилососа, то він вміє лише збирати пил, але не брати всю функцію прибирання в домі на себе. Якщо ми створюємо робота-хірурга, то він запрограмований лише на конкретну дію, на мінімальний самостійний крок під час виконання операції, а не проведення всієї операції. Тобто кількість можливих виконаних машиною функцій поки що дуже мізерна.
- Розуміння потенціалу робота
Відносини «Людина-Робот» – двосторонній зв’язок. Не лише робот має навчитись розуміти людину, перейняти досвід її поведінки та відчуттів. Розумна істота, в свою чергу, також повинна зрозуміти, на що здатні машини, наскільки вони можуть бути контрольовані, а наскільки самостійні та незалежні. Спілкуючись з людиною, аналізуючи її жести та міміку, ми наперед можемо зрозуміти, як вона почувається, або чого зараз хоче. Ми можемо оцінити фізичні сили людини, або ж зробити висновок про її інтелектуальний потенціал. У випадку з роботами, homo sapiens поки що не знає, якими показниками керуватись, аби визначити ті чи інші можливості машини.
За матеріалами wired.com.
Читайте також: «Феноменальна робототехніка». Про технологічні досягнення світової робототехніки.